Рецензия на книгу

• 

  Dariamr21 января 2025 г.

  Гадаю, що це історія яка запрошує читача до внутрішньої рефлексії. Вона змушує не лише слідувати за сюжетними лініями, а й зупинятися, думати над словами героїв, і навіть переглядати власне життя. Автор показує внутрішній світ двох героїнь – жінки-консьєржки Рене та підлітка Паломи, які сприймають одних і тих самих людей та події зовсім по-різному, підмічаючи ті деталі, які резонують саме з їхньою особистістю.

  У романі є все: роздуми про красу, культуру, літературу та сенс буття. Це книга про людей, які намагаються бути кращими, ніж вони є, або, навпаки, приховують своє справжнє "я". Як, наприклад, Рене – жінка, яка не може показати свою ерудицію, бо суспільство очікує, що вона буде читати "легкі романи", а не Ніцше. Її доля – залишатися непомітною, як їжак у своїй схованці, хоча під колючками ховається розум і глибина.
  Книга сповнена моментів, які змушують замислитися. Читаючи, я не раз відкладала її, аби пороздумувати над словами героїв. Автор передає важливу думку: кожна людина має унікальний внутрішній світ, хоч би ким вона здавалася на перший погляд. Це нагадує, що "істинна краса не впадає в око, але відлунює у серці".

  Але були моменти, які не сподобалась і вплинули на мою оцінку та загальне сприйняття.
  Для початку мова автора подекуди здавалася "стрибучою": думки швидко переходили одна в одну, що інколи поскладнювало сприйняття. Також я помітила, що попри різницю у віці героїнь (близько 40 років), стиль їхніх думок подекуди здавався надто схожим. Були моменти, коли я губилася і не розуміла, чиї це думки – Рене чи Паломи.
  Особливу увагу хотілося б звернути на велику кількість відсилок до світової літератури, зокрема російської. Я дуже люблю посилання на різних авторів та творів , на роботи митців, але в цій книзі їх було забагато. Складається враження, що іноземні автори люблять ідеалізувати "маленьку людину" в російській літературі, бачачи у цій "тяжкій долі" щось романтичне. Але для читача, який знайомий з цією культурою, така кількість згадок може здатися надмірною, особливо в першій частині книги.
  Ще одним недоліком я б назвала перевантаженість тексту розумними думками та складними міркуваннями, які, на мою думку, не завжди доречні для 12-річної дівчинки. Хоча я пам'ятаю свої екзистенційні роздуми у цьому віці, деякі думки більше належать автору, ніж юній героїні.
  Також мені бракувало діалогів між героїнями. Саме їхня взаємодія могла б зробити фінальні висновки більш емоційно насиченими та переконливими. Здається, що мовчання між Рене та Паломою залишило багато нерозкритих можливостей для глибшого осмислення їхніх доль.

  6

  508