Рецензия на книгу

• 

  Аноним14 января 2025 г.

  Не забувайте, дитино моя, душевний спокій можна знайти не в роботі чи в насолодах, не в мирі або в монастирі, а лише у своєму серці

  Якщо тебе усе життя вчили, що ти неймовірно красива, і тобі світить щасливе майбутнє, а заміж ти підеш ну майже за принца (памʼятаєте оте класичне - как вы лодку назовёте), то звичайно ж виростеш у впевненості, що так воно і буде.
  От для Кітті і стало ударом, що її молодша, а головне не така видна сестра, на яку мати не покладала особливих надій, не встигнувши вийти у світ, уже виходить заміж, а вона, Кітті, ось уже четвертий рік не може знайти собі достойного жениха.
  Ось так і сталося, що вийшла дівчина, як то кажуть, за першого, хто попався. Пропонували їй руку і серце багато хто, та все щось то лицем не вийшли, то грішми, то ще якась причина. Але перебирати стало ніколи, і «щасливий» білет витягнув Волтер Фейн, бактеріолог, що працює в Гонконгу. Так Кітті опиняється в Китаї.

  Самозакохана, егоїстична молода жінка приймає, як повинність кохання чоловіка до неї, хоча нічого до нього не відчуває, хіба що він дратує своїми надмірними проявами почуттів. А серце її чогось чекає. Чогось світлого і красивого, чогось незвичайного і трепетного. Ну так, ось він Чарлі Таунсенд, не сильно молодий, але красивий (любов зла), захоплюється нею, і робить неоднозначні натяки.
  Кохання до Чарлі вривається в світ Кітті, і ніщо не може спинити почуттів, ніхто і ніщо. Вони переходять межу, і в своїх любовних забаганках забувать про обережність.

  І хоча поки нічого не вказує на біду, та читач розуміє, що розвʼязка цього любовного трикутника неминуча. Адже Волтер, хоч і кохає Кітті, та терпіти адюльтер дружини не зможе. Справа в тому, як він покладе цьому край?

  Рішення Волтера не просто суворе, воно страшне. Або Кітті оприлюднює звʼязок з Чарльзом, або разом з законним чоловіком їде в один із віддалених районів Китаю, який охоплений епідемією чуми.
  Що ж це за покарання таке, - на грані смерті?

  Драма кохання і драма дорослішання. Моем дуже тонкий психолог, причому в психології жінки він такий же дока, як і в чоловічій. У нас на очах міняється світосприйняття Кітті. Все, чим вона жила до цього часу, виявилося марним і надуманим, кохання - жадібною ейфорією, людина, яку вона кохала - боягузом і фатом.
  Життя - картковий будинок, вкритий вуаллю її недалекоглядності, а то і зовсім тупості.

  Признаюсь, у мене жевріла маленька надія, що Волтер пробачить зрадницю, що заживуть вони довго і щасливо… Та автору вдалося мене обманути, причому двічі.
  Чи засуджую я Кітті? Важке запитання. І да, і ні. І на це є безліч аргументів, але усі вони спойлерні. Знаю точно одне, мені її шкода. Адже вона втратила справжнє кохання, і навряд чи доля їй усміхнеться в майбутньому. Чи знайде вона той душевний спокій, якого, як виявляється віднедавна, так відчайдушно прагнула?

  KillWish
  7/13

  Дальше...

  Если тебя всю жизнь учили, что ты невероятно красива, и тебе светит счастливое будущее, а замуж ты пойдешь ну почти за принца (помните классическое - как вы лодку назовёте), то конечно же вырастешь в уверенности, что так оно и будет.
  Вот для Китти и стало ударом, что ее младшая, а главное, не такая видная сестра, на которую мать не возлагала особых надежд, не успев выйти в свет, уже выходит замуж, а она, Китти, вот уже четвертый год не может найти себе достойного жениха.
  Вот так и случилось, что вышла девушка, как говорится, за первого попавшегося. Предлагали ей руку и сердце многие, но все то лицом не вышли, то деньгами, то ещё какая-то причина. Но перебирать стало некогда, и «счастливый» билет вытащил Уолтер Фейн, бактериолог, работающий в Гонконге. Так Китти оказывается в Китае.

  Самовлюбленная, эгоистическая молодая женщина принимает, как повинность, любовь мужа к ней, хотя ничего к нему не испытывает, разве что он раздражает своими чрезмерными проявлениями чувств. А сердце ее чего-то ждет. Чего-то светлого и красивого, чего-то необычного и трепетного. Ну да, вот он Чарльз Таунсенд, не сильно молодой, но красивый (любовь зла), восхищается ею, и делает неоднозначные намёки.
  Любовь к Чарльзу врывается в мир Китти, и ничто не может остановить чувства, никто и ничто. Они переходят границу, и в своих любовных прихотях забывают об осторожности.

  И хотя пока ничего не указывает на беду, читатель понимает, что развязка этого любовного треугольника неизбежна. Ведь Уолтер, хоть и любит Китти, но терпеть адюльтер жены не сможет. Дело в том, как он положит этому конец?
  Решение Уолтера не просто суровое, оно страшное.
  Либо Китти обнародует связь с Чарльзом, либо вместе с законным мужем едет в один из отдаленных районов Китая, охваченный эпидемией чумы.
  Что же это за наказание такое, - на грани смерти?

  Драма любви и драма взросления. Моем очень тонкий психолог, причем в психологии женской он такой же дока, как и в мужской.
  У нас на виду меняется мировоззрение Китти. Всё, чем она жила до сих пор, оказалось тщетным и надуманным, любовь – жадной эйфорией, человек, которого она любила – трусом и фатом.
  Жизнь – карточный дом, покрытый вуалью ее недальновидности, а то и вовсе тупости.

  Признаюсь, у меня теплилась маленькая надежда, что Уолтер простит предательницу, что заживут они долго и счастливо… Но автору удалось обмануть меня, причем дважды.
  Осуждаю ли я Китти? Трудный вопрос. И да, и нет. И на это множество аргументов, но все они спойлерные. Знаю точно одно, мне её жалко. Она ведь потеряла настоящую любовь, и вряд ли судьба ей улыбнется в будущем. Найдёт ли она тот душевный покой, к которому, как оказывается с недавних пор, так отчаянно стремилась?

  46

  946