Отзывы о книге Соло для Соломії

  • Аватар пользователя
    Nina_M
    18 марта 2015

    Якось так трапилося, що тривалий час не читала українських авторів. І тут завдяки lyuda_radon випала чудова нагода прочитати щось новеньке із сучасної української літератури. Зумисне обрала невідомого мені автора, адже так хочеться приємних відкриттів, знайомств. І мій вибір не розчарував. Кажуть, життя прожити - не поле перейти. Золоті слова. От і в книзі на читача чекає історія непростого життя звичайної української жінки, чий шлях не всипаний трояндами. Тут вам і любовний трикутник, і делікатні теми, і кохання, і тяжка праця, і війна, і колективізація та комуністичне моралізаторство. А жінка прагне щастя, хоче бути коханою дружиною, бажає реалізуватися як мати. Скільки труднощів і випробувань чекає на неї, та вона готова дарувати тепло душі своєї, прощає й за довгі роки не вчиться бути щасливою за рахунок когось. Книга – зразок прекрасного продовження традицій реалізму в українській літературі (Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний, Борис Грінченко), роману виховання, соціально-побутового та психологічного роману. Мова твору близька до манери Миколи Гоголя - народні вислови і звичаї змальовані з етнографічною прискіпливістю. У цьому й складність – важко передати тонкощі під час перекладу, тож, найімовірніше, роман залишиться надбанням читачів, що знають українську. Це щемка, ніжна і правдива жіноча проза, написана чоловіком. Вкотре переконуюсь, що саме чоловіки точніше й тонше відчувають жіночу душу, адже жінки так часто й самі не розуміють, чого хочуть.

    Для тех, кто читает на русском

    Дальше...

    Как-то так случилось, что длительное время не читала украинских авторов. И тут благодаря lyuda_radon появилась замечательная возможность прочитать что-то новенькое из современной украинской литературы. Специально выбрала неизвестного мне автора, ведь так хочется приятных открытий, знакомств. И мой выбор не разочаровал. Говорят, жизнь прожить – не поле перейти. Золотые слова. Вот и в книге читателя ждет история непростой жизни обычной украинской женщины, чей путь не усыпан розами. Здесь вам и любовный треугольник, и деликатные темы, и любовь, и тяжелый труд, и война, и коллективизация, и коммунистическое морализаторство. А женщина хочет счастья, хочет быть любимой женой, желает реализоваться как мать. Сколько трудностей и испытаний ждет ее, но она готова дарить тепло своей души, прощает и за долгие годы не учится быть счастливой за счет кого-то. Книга – образец прекрасного продолжения традиций реализма в украинской литературе (Иван Нечуй-Левицкий, Панас Мирный, Борис Гринченко), романа воспитания, социально-бытового и психологического романа. Язык произведения близок к манере Николая Гоголя - народные обороты и обычаи вырисованы с этнографической придирчивостью. В этом и трудность – тяжело передать тонкости во время перевода, поэтому, скорее всего, роман останется достоянием читателей, знающих украинский. Это щемящая, нежная и правдивая женская проза, написанная мужчиной. В который раз убеждаюсь, что именно мужчины точнее и тоньше чувствуют женскую душу, ведь женщины так часто и сами не понимают, чего хотят.

    like20 понравилось
    471

Комментарии 10

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Аватар пользователя
Marmosik20 марта 2015

Ніно, дякую за рецензію на книгу мого улюбленого автора, хоча на жаль саме цей твір поки ще не читала. Сама рідше стала читати українських авторів, то й вибрала таку тему)

like2 понравилось
Аватар пользователя
kluk18 марта 2015

Якщо Вас так вразила книга "Соло для Соломії", то Століття Якова думаю ще більше сподобається. Бо це мабуть найкраще, що написано за останні 15 років у Українській літературі.

like2 понравилось