Рецензия на книгу

• 

  Аноним10 декабря 2024 г.

  Пратчетт, Пратчетт, Пратчетт… Як я мріяла познайомитися з його творчістю, як чекала цієї миті! Проте книга прийшла в невдалий час.

  Я була зачарована відгуками книжкових блогерів, які захоплювалися світом Дискосвіту, і вирішила почати своє знайомство саме з «Кольору магії». Але склалося так, що все ніби змовилося проти мене: не той час, не та історія, не той настрій.

  Пролог мені сподобався — він одразу налаштовує на хвилю дотепності та влучного гумору автора. Але сама історія та події, на жаль, не стали "моїми". Хоч я й знала, чого очікувати від сюжету, розуміла, що ця книга не є найкращим варіантом для знайомства з Пратчеттом. Попри те, що це перший роман із серії, він не демонструє всієї майстерності автора.

  Можливо, правильніше було б почати з «Правди» чи «Морта». Здається, саме ці твори краще розкривають його стиль і гумор. Але я не втрачаю надії, що Пратчетт колись стане моїм улюбленим автором.

  Наразі я оцінюю книгу на три бали з п’яти. Однак розумію, що це не лише її «вина» — життєві обставини й настрій значно вплинули на моє сприйняття. Я впевнена, що у правильний момент, з іншим настроєм і більшим зануренням у Дискосвіт, ця книга розкриється переді мною зовсім по-іншому. І тоді я зможу отримати справжнє задоволення від знайомства з магічним світом Террі Пратчетта.

  8

  401