Рецензия на книгу

• 

  bga75134 декабря 2024 г.

  Осінь 1940 року. На півночі окупованої Норвегії, неподалік міста Буде, гине рейсове судно "Принцеса Рангхільд". Серед сотень потонулих судновласник Тур Фалк. Але його дружина, Віра Лінн, та новонароджений син Улав виживають. Через 75 років Віра кінчає життя самогубством, і ця трагедія явно пов'язана з тим давнім аварією корабля. Півстоліття тому Верина блискуча письменницька кар'єра обірвалася, коли вона спробувала розповісти правду про той фатальний день, і тепер дочка Улава, Саша, починає розплутувати історію своєї бабусі. За допомогою журналіста, колишнього агента розвідки, який має свої мотиви, він виявляється зануреним у лабіринт минулого сім'ї.

  ️В романі "Морський цвинтар" майстерно переплітається детективна інтрига з глибокою психологічною драмою.
  Історія про судно "Принцеса Рангхільд" - це не просто морська катастрофа, а каталізатор подій, що кардинально змінили долі кількох поколінь.

  ️Ця історія змушує зануритися у похмуру атмосферу окупованої Норвегії, відчути біль втрати, страх невідомого. Особливо вразив образ Віра Лінн - це жінка, чия сила духу вражає. Вона пережила страшну трагедію, втратила коханого чоловіка, але не дозволила горю зламати себе. Її мовчання - це не ознака слабкості, а свідомий вибір, диктований болем і бажанням захистити своїх близьких.

  ️Це не просто захоплива історія, це роздуми про силу пам'яті, про важливість правди і про те, як минуле впливає на наше сьогодення.

  На найцікавішому закінчилася перша частина книги.Чекаю на наступні частини трилогії (автор тільки написав другу частину)

  ️ Раджу для любителів історичної прози, для любителів саг

  Оцінка: ️️️️️ (5 з 5)

  0

  38