Рецензия на книгу
Село не люди
Люко Дашвар
margo249 марта 2015 г.То це і є любов?Ні, мої любі, це порнографія. Ця книга викликає емоції, але тільки негативні - нерозуміння, гнів, відразу...
Я не хочу говорити про цю історію - "Лоліта по-селянськи", дуже брудно...
Я хочу розповісти вам про українське село, яким його малює автор. Для мене - воно як інший світ, де живуть "чужі".
Я ніколи не жила в селі, була там тільки одного разу. Але в університеті мала безліч знайомих з маленьких містечок та сіл моєї області. Так вот - ці дівчата та хлопці не відрізнялись від нас, хлопців та дівчат, що виросли в місті, де кількість жителів більше мільйона.
Саме тому - перше, що викликало опис цього села - нерозуміння. Спочатку я подумала, що йдеться про 80-90 рр., коли мене ще не було. Але з подивом виявила - що описуються 2000 - ні роки. Ця версія відпала.
Я почала думати, що йдеться про село в Західній Україні, адже вони дуже далекі від мене, і я знаю що ми, м'яко кажучи, відрізняємося. Але ні, це село знаходиться десь між Києвом і Харківом. Тобто на Сході.
Тому я прийшла до висновку - що все, що описуется в цій книзі - це дивні і не особливо оригінальні фантазії автора, які не мають нічого спільного з реальністю. Але якщо хоч частка того, що є в цій книзі - правда, тоді добре що села вмирають.
Книга прочитана в рамках игры Книгомарафон 03/2015
11424