Рецензия на книгу

• 

  Аноним2 сентября 2024 г.

  Цей роман став моєю третьою спробою познайомитися з творчістю Оноре де Бальзака, але, на жаль, відчуття залишається незмінним – ми не змогли "здружитися". Мова Бальзака, попри її вишуканість і насиченість, для мене здається надто терпкою й тягучою, що перетворює процес читання на доволі виснажливе заняття. Цікаво, що схоже відчуття викликала і мова Донни Тарт у її творах, яку я порівнювала з густою патокою, але там це працювало на користь стилю, створюючи особливу атмосферу. У випадку з Бальзаком, навпаки, така тягучість відштовхує і заважає зануритися в текст.

  Щоб полегшити сприйняття, я вирішила спробувати слухати роман в аудіоформаті, хоча зазвичай аудіокниги – не моя стихія. Проте навіть це не допомогло: вже через п’ять хвилин я знову загубилася в своїх думках, втрачаючи нитку оповіді.

  Щодо сюжету, "Розкоші і злидні куртизанок" – це історія злету та падіння Люсінди де Шарден, молодої жінки, яка намагається пробитися в аристократичний світ Парижа через своє положення куртизанки. Бальзак зображує складні та часто суперечливі стосунки між героями, їхню жагу до багатства та влади, що поступово руйнує їхні душі. Люсінда, як центральний персонаж, є втіленням амбіцій, готових на все заради успіху, але, на жаль, її історія не викликала у мене співпереживання.

  Персонажі роману, хоча й не картонні, для мене залишилися далекими. Єдиним героєм, який викликав хоч якусь зацікавленість, був Вотрен, таємничий чоловік з кримінальним минулим. Проте навіть він не зміг до кінця зачепити мою уяву. Я часто вважаю, що автор виконує свою задачу, коли персонажі викликають у читача емоції, навіть якщо це роздратування. Проте в цьому випадку я залишилася байдужою – ні співчуття, ні ненависті, ні радості герої не викликали.

  Я розумію, що Бальзак – автор, чиї твори взаємопов'язані, і що читання в хронологічному порядку може відкрити нові грані його творчості. Тому, незважаючи на розчарування, я не збираюся відмовлятися від його книг і планую продовжити знайомство з його творчістю.

  Можливо, однією з причин мого розчарування стало й те, що я очікувала від роману більш детального зображення життя куртизанок і борделів, але це виявилося не зовсім тим, що я уявляла. Така розбіжність між очікуваннями та реальністю, безумовно, вплинула на моє загальне враження від твору.

  Загалом, "Розкоші і злидні куртизанок" залишили мене з почуттям невдоволення, хоча я й розумію, що це лише один з багатьох елементів у масштабній мозаїці "Людської комедії" Бальзака. Можливо, з часом я знайду твір, який допоможе мені краще зрозуміти та оцінити його унікальний стиль.

  5

  285