Рецензия на книгу

• 

  ludas198919 июля 2024 г.

  Закінчила сьогодні мемуари культової особистості мого дитинства.

  І нічого не відчуваю. Історія Брітні Спірс не викликала сильних емоцій, окрім частини з опікунством. Жорстока сім'я в неї, навіть сім'єю їх важко назвати. Деякі абсолютно чужі люди краще відносяться, ніж рідні батько, мати та сестра. Якщо є якісь проблеми із ментальним здоров'ям у твоєї дитини, то вона потребує допомоги, а не ув'язнення.

  Будь-яка особистість має право приймати власні рішення. Особливо, якщо, за версією інших, ці рішення неправильні. Навіть, коли хочеться втекти від переслідування папарацці або збрити волосся з голови.

  Багато чого я вже знала до початку читання, дивилась огляди, бачила відгуки. Тим не менш, все сприймалося дивно. Стиль написання дуже простий, як дитяча книга. Можливо, мені тільки так здалося.

  А ще в мене склалося враження, що всі чоловіки використовували її різними способами. Насправді, це печально. Починаючи з батька і закінчуючи останнім чоловіком. Хто знає, чому так.

  14

  351