Рецензия на книгу
It Ends with Us
Colleen Hoover
Lentyaeva28 апреля 2024 г.Дуже важка...
Свою резенцію я хочу почати з цитати, котру я першої відмітила в цій книзі:
Я відчуваю, що всі люди - фальшивки. Але насправді глибоко всередині ми всі просто зламані. Тільки дехто краще вміє це приховувати.І якже іронічно, що ці слова Лілі сказав той, хто завдасть ій потім сильного болю..
Насправді, я особисто зіштовхнулася з аб'юзом, то ж мені дуже було тяжко читати цю книгу.
Ви не можете просто перестати кохати когось тільки через те що він завдав вам шкоди. Найбільшого болю завдають не людські вчинки. Його завдає кохання. Якби вчинок не був пов'язаний із коханням, цей біль було б легше пережитиАб'юзивні відносині можуть бути різними, та вийти з них не легко, як може здатися на перший погляд.
Лілі, дуже пощастило, що вона мала фінанси, мала підтримку в вигляді друзів, бо в іншому варіанті в неї могла повторитися доля матері..
Та нажаль, мені здається, дуже часто це й трапляється в реальному світі. Люди не мають можливості піти через деякі вагомі причини, та через це шукають виправдання знущанням (як це по первах робила Лілі), тим самим полегшуючи життя маніпулятору, бо він лише того й прагне.
Доречі, це лише моє припущення, але повертаючись думками в минуле, я згадую, що схоже було й у мене в відносинах з чоловіком.. Він, як і Райлі, казав, що не хоче відносин... Можливо саме ось це був знак, що значить треба зупинитися, та не продовжувати спілкування. Так, є симпатія, можливо з'явилася закоханість, але якщо людина не хоче, то й не треба її примушувати змінювати свою думку. Знайдеться інший, котрий інакше дивиться на життя.
Ця книга правдива, вона оголює душу та примушує подивися правді в вічі.
Більшу частину я читала, перебуваючи в довготривалій напрузі, через усе це я не хочу її ніколи перечитувати. З мене досить.
"Покинь, якщо кохаєш" (1 частину циклу)Содержит спойлеры5354