Рецензия на книгу
Сто лет одиночества
Габриэль Гарсиа Маркес
khmelyok12 сентября 2014 г.Бідний, бідний Гарсія Маркес... Який він був в свій час нещасним... У нього не було ні пк, ні тим більше шпіли 'The Sims 2'(чи іншої частини)...Ввесь свій нереалізований потенціал та бажання придумувати та вирішувати долі цілим родинам він реалізував у своїй праці. Підмішав трохи магії, трохи божевілля, flashback про пафосного полковника Ауреліано Буендіа (чого варті тільки його вусики та педофільські нахили), якого мали розстріляти, який згадував все своє життя фрагментами, стоячи біля стіни перед смертю і бла-бла-бла...Таки не розстріляли, а помер один із найепічніших представників роду Буендіа зовсім неепічно...
Тепер щодо плюсів. Прекрасна атмосфера. Екзотична природа змушує думати про описані краї, як про рай на землі (хоча далеко не рай, просто екзотично для українця). Все таки тема родин та генетичних дерев достатньо цікава, але без попередньої розпечатки дерева сім'ї дуже важко зорєнтуватися хто кому брат та сват. Достатньо цікава алюзія на життя тогочасної Колумбії. Автор і описав тодішні події, і так "легенько" потролив.
Ще один цікавий особисто для мене факт описаний в книзі: коли сім'я закривається від інших, вона стає аристократичною. Хм.5106