Рецензия на книгу
Рукопис, знайдений в Аккрі
Пауло Коельйо
Cappuccino20 августа 2014 г.немає ані переможців, ані тих, хто програв, є тільки етапи, які необхідно пройти.
ті, хто ніколи не брав участь в боротьбі, схожі на гієн, які годуються лише рештками від трапези левів.
Живи так, як ти завжди хотів жити.
Книжки Коельйо я купую вже за звичкою. Раніше мені його книжки здавались більш глибокими, але тепер я думаю, що то здавалось тільки тому що давно читалось не сформованою особою. Ця книжка не така яскрава як трилогія, але тим не менш варта уваги. Та й взагалі його книжки варті уваги людей, які шукаю себе. Досить правильні думки Коельйо викладає в своїх книгах, не нав'язливо присутня релігія і віра в Всевишнього, що є базою його книг - такий собі фундамент."Рукопис, знайдений в Аккрі" - не відрізняється новизною написання. Вся суть книги - в одному реченні: Напередодні битви, народу моторошно і страшно, вони питають грека його думку про те і про інше, а він їм тлумачить свої бачення таких речей, як вірність, поразка, самотність, боязнь, краса, напрямок руху, любов, плотське кохання, вороги, зброя, майбутнє, тривога, чудо, успіх та вишуканість. Я так зрозуміла, що книжка - це реальний рукопис віднайдений археологами і перекладений і виданий як книга. Загалом книжка цікава своїми думками, з якими ми можемо або погодитись або не погодитись, але у чомусь переконати, що чомусь навчити - не спроможна, хоча підлітка то не стосується - вона досить добре підходить для ще не встановленої особистості, яка тільки но формує свій світогляд.
275