Рецензия на книгу

• 

  Chirina29 июля 2014 г.

  Мені порадили цю книгу, як щось вражаюче. Заплющила очі на "любовний роман" і спокусилася "атмосфорою міста Лева", та українською мовою. Мова в автора і дійсно гарна, а от мого коханого Львова там лише на кілька речень, та й те поспіхом. Видно, що авторка знається на старовинному місті, але що з того, якщо згадуються самі назви передмість чи вуличок? Вони атмосфери не створюють. На жаль. Навіть найцікавіші історичні події середини 19 ст. лишилися поза увагою.
  А що стосується "Історії забороненного кохання"... Можливо, історія дійсно зворушлива та гарна. Але якщо говорити про кохання і історію загалом, опустивши образи головних героїв, а особливо - героїні. Жодного терпіння на неї не вистачало - не знаю, що в ній знаходив головний герой. Неодноразово у творі звучить дуже влучна її характеристика: "як можна бути такою дурною". Героїня робить купу незрозумілих вчинків, вигадує собі та оточуючим проблеми, суперечить собі, ображається через те, що все вирішують без неї і при цьому за весь твір лише кілька фраз сказала, а у весь інший час "хитнула головою", "опустила очі", "тихо посміхнулась", "не знайшлась, що відповісти". Так і хотілося схопити її за плечі та запитати: а ти говорити не намагалась, щоб про твої потреби та думки знали і не вирішували все без тебе та про тебе? Лише тільки через таку героїню ладна була поставити несправедливу одну зірочку цій непоганій книгі та дійсно гарній історії кохання.

  6

  185