Рецензия на книгу

• 

  Estella30 мая 2014 г.

  Не варто поринати у мрії, забуваючи про життя.
  

  Перечитуючи Гаррі Поттера, уже вкотре переконуюсь у тому, що це саме та книга, серія книг, з якої не виростають. Читати про неймовірно цікаві пригоди хлопчика-чарівника, переживати їх разом з Гаррі та його друзями, кожного разу дивуватись, наскільки цей чарівний світ захоплює тебе в свої обійми - що може бути кращим? Буває, відкриваєш улюблену книгу дитинства і розумієш, що, мабуть, ти занадто дорослий для неї - все видається таким найвним. Та з Гаррі Поттером все зовсім по-іншому - ні натяку на примітивність! Ніколи не розуміла упереденого ставлення до цієї історії деяких дорослих людей. Адже тут ви не знайдете нічого аморального, забороненого. Магія? Вбивства? А хіба в дитячих мультфільмах нам подають не таку ж картину? Я б навіть сказала, доволі гіршу. Та й усі з дитинства звикли до таких-собі казочок, конфлікту добра і зла. де перше завжди здобуває перемогу. А щодо магії... Ми ж усі хоч трошки, та віримо в неї, чи не так? :)
  

  
  – А що бачите в цьому дзеркалі ви?
  – Я? Я бачу себе з парою товстих вовняних шкарпеток у руці.
  Гаррі здивовано глянув на нього.
  – Мені ніколи не вистачає шкарпеток, – пояснив Дамблдор. – Ось іще одне Різдво минає, а я не отримав жодної пари. Люди чомусь думають, що мені треба дарувати самі книжки.
  
  А ще, хотілося б помітити, що кожного разу, читаючи книгу, я відкриваю для себе її нові сторони, розглядаю під зовсім іншим кутом. Це не дивно, адже з часом наші проблеми стають "дорослішими". Так, сприймання книги змінюється, але є те, що залишається незмінним в ній - вічні ідеали дружби, улюблені герої та магія, що живе в кожній людині, навіть в найупередженіших скептиках-маглах))
  

  4

  37