Рецензия на книгу
Колымские рассказы
Варлам Шаламов
Аноним17 мая 2014 г.Книга маст рід. Книга яскраво відображає, що буде з людиною, якщо вона забула як "любіть родіну", "любіть партію", чи ненароком помилилась, гучно розказавши анекдота. І взагалі, думаю такі книжки повинні читати у школі. Бо тьоті "руксскава міра", які мабуть не читали у школі впринципі, як хтось колись сказав, досі хочуть оргазмів, які у них були у совкові часи, бо воно ж і спогади, і молодість, і меланхолія, тому і поволати на вулицях можна про "возвращєніє в союз". Так от треба вам "воссаєдінєніє", референдуми і "как раньше" го ін Сибір, любі. Чи хоча б прочитайте книжку.
В лагере не было политических. Это были воображаемые, выдуманные враги, с которыми государство рассчитывалось, как с врагами подлинными, — расстреливало, убивало, морило голодом.І лишу ще таку цитату:
Россия – страна проверок, страна контроля. Мечта каждого доброго россиянина – и заключенного, и вольнонаемного, – чтобы его поставили что-нибудь, кого-нибудь проверять. Во-первых: я над кем-то командир. Во-вторых: мне оказано доверие. В-третьих: за такую работу я меньше отвечаю, чем за прямой труд.296