Рецензия на книгу
Емісар
Волков Олексій
Аноним25 апреля 2014 г.Ох, пане Олексію, цього разу ви перевершили самі себе (порівнюючи з тим, що я прочитала до цього у автора). Цей трилер – написано в кращих традиціях голлівудського фільму. Тут вам і герой, й дівчина з якою перетинається його доля, і яка стає його коханою. Тут вам і розвідки наймогутніших і найвойовничиших держав, й відголоски проектів часів "холодної війни" й історичні події часів козацтва. Є в романі й інопланетні гості та навіть супергерой, який у вогні не горить та воді не тоне, та ще й має почуття гіперсправедливості та честі.
Жив собі такий Володимир Байда, колишній актор, власник кафе, що мріє зняти фільм про Марію.
Дуже красиву і чарівну дівчину, доньку козацького ватажка, яку яничари викрадають щоб доставити до Сулеймана, якому заманулося мати дружину – українку. Про те як в неї закохався, той хто повинен буд доставити її до Сулеймана, про те як вони тікали і оборонялись від татар, козаків…
Одного разу йому була зроблена пропозиція "від якої не можливо було відмовитись". Його починають вчити на такого собі "суперагента" в найкоротші терміни. Починає отримувати завдання, одним з яких є знайомство та зближення з Євою, під час якого він довідується про фізичну ваду, яка їх об'єднує… Ну а далі починаються карколомні пригоди, погоні, викрадення … й вони опиняються в Америці. Тут ми знайомимось з супергероєм, який має таку ж фізично ваду як і герої, і вважає себе нащадком справжніх "мешканців землі", тут же ми знайомимось з флоїдами.
Далі взагалі починаються світопредставлення. Російські агенти, американські агенти, гроші, перестрілки, вибухи, гроші, різанина, біганина, таємниці домівки, квартири, гроші, інопланетяни, терористи, заручники, гроші, літак в обмін на зупинку терористичного акту. Забула є ж ще забутий агент, ще радянських часів.
Ось на такому замісі і побудовано цей пригодницький роман, який звичайно закінчується хепі-ендом в обох сюжетних лініях.9136