Рецензия на книгу

• 

  urinternetcrush14 августа 2023 г.

  Велике розчарування

  На самому початку книжка "Будинок орхідей" Люсінди Райлі мені сподобалася, вона зацікавила і легко читалася. Але поступово я в ній розчаровувалася. Декілька моментів, про які напишу пізніше, абсолютно зіпсували враження від неї.

  Почнімо із сюжету. Джулія - відома піаністка, котра щойно пережила трагедію. Вона повертається в Англію, намагаючись зібрати своє життя докупи. Там Джулія дізнається історію маєтку Вортон-парк, де жили її батьки, працюючи садівником і покоївкою.

  Персонажі в авторки вийшли недопрацьованими і зрозуміти їхні мотиви важко. Наприклад, один з головних героїв Гаррі. Він то гомосексуаліст, який не відчуває потягу до дружини, то раптом безпам’яті закохується в 17-річну дівчинку, при чому його любов нагадує якусь нездорову педофілічну одержимість. У цій історію найбільше було шкода Олівію та Лідію, що зв’язали своє життя з бовдуром, який зіпсував життя обом.

  Єдина лінія, яка мені сподобалася - це Джулія і Кіт. Він турботливий і співчутливий та своєю підтримкою допомагає героїні подолати трагедію минулого. Однак діалоги були пустими, банальними і зовсім не схожими на те, як розмовляють між собою люди в реальному житті.

  Не дивлячись на те, що книжка читалася досить швидко, фінал розчарував, і в певні моменти я навіть закочувала очі від кричущої неправдоподібності. Більшість подій вкінці були просто зайвими, вони абсолютно нічого не додають ні сюжету, ні розвитку персонажів. Після цього у мене відпало бажання знайомитися з авторкою далі.

  3

  402