Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Fahrenheit 451

Ray Bradbury

  • Аватар пользователя
    frozen_celestial31 марта 2014 г.

    Так, ну от і я нарешті прочитала свою першу книгу Рея Бредбері. Хоч і кожні 10 сторінок натикалася на вже знайомі мені фрази - завдяки соцмережам твори автора розчленували на цитати, тому я й не дивувалася, що все це я вже десь читала. Просто не знала, що все це в ТАКОМУ контексті.

    Спершу скажу своє "фе" рідному тернопільському видавництву за якесь таке дивне оформлення книги... Навіть не так видавництву, як тим людям, які займалися дизайном обкладинки... ЩО це за кислотного кольору дивани? І до чого там взагалі диван??? Та й я вже не вперше стикаюся з тим, що назву серії люди сприймають за назву книги - "Горизонти фантастики". А от сама назва твору взагалі губиться під імям-прізвищем автора, бо там такиииииииий малесенький шрифт...
    Таке(

    Тепер по тексту. Іноді мені ця книга нагадувала сон - страшний і беззмістовний. Можливо, антиутопія - це не зовсім моє...
    Ну, і коли я нарешті "вбулася"в "451 за Фаренгейтом", книга взяла.... і закінчилася...
    Та й сама Клариса, яку на початку книги я сприйняла ледь не за ГГ, раптом так якось... незграбно... зникла з твору. Як у тих стосерійних серіалах, де герой раптом помирає, бо актор, який його грає, посварився із режисером чи знайшов більш оплачуваний проект, - і його треба терміново виводити зі сценарію. От і виходить все за Іздриком:


    "Найлегше було б тебе просто вбити
    стрільнув різанув
    та й по всьому"

    - отак от і Клариса раптом зникла.
    Решта ж дійових осіб-жителів міста... Невже ми потрохи перетворюємося на ОСЬ ТАКИХ? Насправді це страшно...

    А ще я задумалася: а яку б книгу чи твори якого автора я могла би тримати у своїй памяті для наступних поколінь, в разі чого..?

    11
    38