Рецензия на книгу

• 

  RoksolanaKalita7 мая 2023 г.

  Моє перше знайомство з грузинською літературою

  Кажуть, що це найбільша пам'ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Вчені вважають, що її було створено наприкінці ХІІ – початку ХІІІ сторіччя за часів правління цариці Тамари, «золотого періоду» в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, відзначається глибоким гуманістичним пафосом. Для мене цю поему було незвично читати, місцями смішно, нагадує якусь грузинську Санта-Барбару. Це також історія в історії. Містить ззаді словник невідомих слів. Поема не моя, хоча і легко читається, але місцями пригод забагато.

  Гуманізм поеми проявляється вже у вибраному сюжеті. Цар Аравії Ростеван – у похилому віці, і не має спадкоємця. На престол він ставить свою дочку, розумну та красиву Тінатін, яка любить знаменитого лицаря-полководця Автанділа. Якось Автанділ і Ростеван під час полювання зустріли витязя в тигровій шкурі, вони спробували заговорити з ним, і даремно, витязь безвісти зник. Сум таємничого лицаря не дає спокою Ростевану, і Тінатін, щоб заспокоїти батька, доручає своєму обранцю Автанділу розкрити таємницю витязя. Автанділ охоче погоджується виконати довіреність цариці. Пошуки тривають довго, і врешті-решт у гірській печері він знаходить загадкового витязя на ім'я Таріел, який розповідає свою сумну історію.Таріел – нащадок царського роду, воєначальник індійського царя, палко закоханий у царівну Нестан-Даріджан. Доля не сприяла закоханим: цар вирішив віддати Нестан-Дариджан заміж за хорезмського царевича, ще й оголошує його своїм спадкоємцем. Таріел обурюється, він не тільки любить царівну, а й має право на царську спадщину. Нестан умовляє Таріела вбити суперника і захопити владу, її звинувачують у зраді і в любові до зрадника і суворо карають: після жорстоких побоїв царівну таємно вивозять з Індії. Таріел кидається на пошуки коханої, і марно. Втративши будь-яку надію, він залишає рідну країну, сам себе прирікає до самотності і поселяється в печері, де його знаходить Автанділ. Вони стають соратниками і разом вирушають на пошуки Нестан. Герої знаходять царівну в недоступній фортеці, звільняють її та повертаються до рідних країв. Дві закохані пари грають весілля одного дня.Середньовічний автор вибирає для свого епосу не історичну подію, а приватне життя героїв, тим наголошуючи на важливості звичайних людських відносин, яка була нехарактерною для героїчного епосу Середньовіччя. Саме в цьому передусім виявився гуманізм автора.Руставелі зображує героїв, які попри всі перешкоди домагаються свого щастя. І читач усвідомлює думку автора – людина може здолати все, що заважає їй на шляху особистого щастя. Автанділ та Таріел сприймаються як уособлення вірності, відваги, мужності. А жіночі образи вражають цілісністю характерів, здатністю до самопожертви заради щастя інших.Поема торкнулася ще однієї проблеми, яка знайшла своє рішення у світовій літературі лише через кілька століть, - рівноправність жінки та чоловіка.
  

  
  

  Содержит спойлерыОткрыть

  2

  201