Рецензия на книгу
El juego del ángel
Carlos Ruiz Zafón
Nodaywithout30 января 2014 г.Як я була захоплена першою книгою автора, так само мені подобається і його друга книга. Я знову разом із ним у Барселоні, я бігаю по La Rambla, заходжу у Храм Святого Сімейства, відпочиваю на площі Іспанії та гуляю вуличками чарівного міста.
Мені подобається Сафон своєю містичністю, своїм бажанням захопити читача і довго його не відпускати.
Мені подобається, що я кілька вечорів сиджу безвилазно із книгою та чаєм.
Мені подобаються його герої, його образи та страшні долі, які автор влаштовує, щоб заставити мене зітхати.Мені подобається Давид, його вміння, його можливості, його прагнення та безнадійність. Я прожила разом із ним всю історію, я сумувала, я надіялась, я закохалась, розчарувалась та була у розпачі. Я так за нього боролася! Я б хотіла, щоб він став щасливішим, щоб у нього було все чого забажає. Але такий вже Карлос Сафон, він не дає про себе так легко забути. Він своїм пером чи клавіатурою рубає всі мої надії.
14271