Рецензия на книгу

• 

  Аноним11 марта 2023 г.

  Цікаво, що майже одну за одною прочитала дві антиутопічні книжки, які світоустроєм дуже подібні. У «Хранителі» Лоїс Лоурі у громаді, задля її ж блага, всі і все було однаковим і впорядкованим. У «Гімні» громада/суспільство не просто однакове, воно єдине. Але «єдине» не у сенсі єднання, а у сенсі, що індивідуумів немає, є лише одне величезне «МИ».

  
  «Ми одне у всьому і все в одному. Немає людей, лише велике Ми, єдине, неподільне і вічне».

  Увесь спосіб життя підпорядкований цьому спільному монстру. Всі люди – браття, ім’я дається нумерне (цікаво, але не зрозуміло, що визначає словесну складову), ким працювати призначається (як покарання в тому числі), розпорядок дня розписаний, ідеї, які не підтримуються братами – хибні, ініціатива карається, пряма мова – ми, господарство – примітивне і таке інше. Описане суспільство існує після Катастрофи, до якої призвели невдячні предки. Про ті часи згадувати заборонено. А потім був час Великого Відродження, яке й виплекало нову Державу.

  Як і будь-якому суспільстві, яким би тоталітарним воно не було, знайдуться «інакші». Так і Рівність 7-2521, який вважає їх (бо ж нема «себе») проклятими, адже має крамольні думки і бажання. Вони хочуть бути Вченими, щоб вивчати світ, минуле, знаходити відповіді на свої питання, можливо, навіть розгадувати таємниці Світу. Проте Рада Праці, ніби насміхаючись, призначає їх Міським Прибиральником. Але навіть на цій жалюгідній роботі вони спроміглися знайти таємне місце із речами від Незгадуваної Пори. І тут вже допитливий розум знаходить собі справу: без чиєїсь допомоги вони розбираються у всьому і складають скляну коробочку світла. Така звична нам лампочка, для світу Рівності 7-2521, яке живе при свічках, винайдених 100 років тому, могла стати великою допомогою! Могла…

  Ця невеличка повість написана у 1937 році, а враження – ніби писалася зараз. І нехай ідея нагадала мені і «Ми» Замятіна, і «Який чудесний світ новий» Гакслі, і вже згаданого «Хранителя» Лоурі, і «Другий сон» Гарріса, і десь навіть і «1984» Оруела, прочитала я із задоволенням.

  10

  186