Рецензия на книгу
Село не люди
Люко Дашвар
Kwinto24 декабря 2013 г.В голові сіпається лише одна думка: "Жах! Це просто жах!" А душа застигає від болю, відчаю та людської жорстокості.
У мене лише одне питання: як могло стільки страшних бід припасти на долю однієї дівчини, зовсім дитини?Переказувати події просто нема сенсу, бо у думках суцільний сумбур. Неможна припустити, що таке буває насправді. Не вистачає слів, щоб описати всі відчуття, що виникають під час читання цієї історії. Я й гадки не мала, що цей вир подій так захопить мене, захлисне, розчавить мої уявлення та впевненість, затулить все інше.
Я знаю, багато читачів називають цю книжку брудною та огидною, мабуть, в звичайних обставинах я би погодилась, але історія Катерини настільки припала мені до душі, зачепила щось потаємне, що я майже не помічала ні лайливих слів, ні відвертих описів.
Невже так буває, невже світ такий чорний, жорстокий, сповнений болю, наклепу, несправедливості та спустошення?
Борони Боже!20375