Рецензия на книгу

• 

  sireniti24 декабря 2013 г.

  Когда отправляешься на поиски счастья, становится не до мелочей

  Мені завжди важко писати відгуки на книги із казковими сюжетами.
  Адже казка є казка. В ній герої або хороші, або погані. І незмінний хеппі енд присутній майже завжди.

  Та ця історія - якесь маленьке диво. Ось ти відкриваєш першу сторінку, знайомишся з порядним  сімейством: все так прекрасно, милі сестрички і навіть мачуха добра. Ну а через декілька хвилин уже опиняєшся в незвичайному замку і разом  з його мешканцями потрапляєш у вир пригод, захопливих і небезпечних.
  І немає тут принцес неймовірної краси, і принців, які борються з драконами, і різних магічних речей, що виконують бажання. Хоча магії тут багато і вона нікого не дивує. Це - буденне життя містечка.
  А головна героїня і зовсім старенька бабуся. Правда це зачарована  юна дівчина, та все ж таки вона не красуня з красунь, та й характер у неї не золото. Ну а головний злодій-чарівник, викрадач дівчат і всяке інще, - як виявилося,  дуже добра людина, згадаймо тільки, як він захищав павучків, і на що пішов заради свого друга, про якого нижче.
  Ось він, самий  колоритний персонаж - Кальцифер, він же вогняний демон, він же зірка, що впала з неба, яка не вмерла тільки тому, що уклала угоду.

  Є ще замок, який мандрує околицями містечка. У замку багато дверей, та не за всі можна вийти, ну і зайти також.
  Що там вже казати, про людину-собаку, принца без голови, бігаюче опудало і зачарований ціпок.
  Було весело, було цікаво, була безсонна ніч. Та я не скаржуся.

  ФМ 2013
  25/25

  41

  140