Рецензия на книгу

• 

  Аноним18 декабря 2013 г.

  Давно збиралася прочитати цю книгу, так як мене дуже цікавить теми антиутопій. Проте почала її читати лише, коли треба було писати реферат на цю тему.

  Чесно кажучи, я чекала чогось більшого. Про цю книгу я багато чула, зокрема позитивного. Я не можу сказати, що вона мені сподобалася чи не сподобалася, а просто залишила байдужою. Я впевнена, що через декілька місяців я забуду про що вона була. Задумка непогана, але увесь твір одне й те ж саме, нічого нового, ніяких цікавих подій. Я все чекала того моменту коли вже нарешті станеться щось особливе і навіть у кінці не дочекалася.

  Вже декілька днів мені не дає спокою думка про це нове суспільство. Як це не здається жахливо, проте я б хотіла так жити. Хоч немає вибору, але всі щасливі. Ці люди не знають що таке нерівність, війна, хвороби, смерть. Вони живуть насолоджуючись життям і не бояться нічого. Незалежно від касти вони відчувають себе повноцінними.

  Також мені цікаво як з’явилася і впроваджувалася ця система. Хто? Як? Де?. І звісно взнати таємну мету керівництва( вона завжди є). Цікавою є особистість його величності Форда, того від кого все почалося.

  Щодо особистості Дикуна. Для мені він незрозумілий і дивний. Намагається змінити світ в маленькому місці просторобочих, де всім начхати на те, що відбувається, а цікавить лише доза ліків. І ця незрозуміла історія з усамітнення. Ну чому не відправитися на острів де нікого нема? Ні, треба залишитися біля міста і бити себе батогом, щоб всі побачили. Ну навіщо?

  Я розумію, що ви можете не погодитися з моєю думкою, проте я говорю лише те, що відчуваю. І цього неможливо змінити. Проте мені було б цікаво почути ваші думки на цю тему.

  3

  14