Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

The Tokyo Zodiac Murders

Содзи Симада

  • Аватар пользователя
    ElenaOO21 ноября 2022 г.

    1936 рік сколихнув передвоєнну Японію серією вбивств членів однієї родини. Спочатку було вбито голову родини – Умедзаву Хейкічі. Під час розслідування, яке так і не виявило вбивцю, було знайдено нотатки, в яких Хейкічі зізнається у бажанні створити ідеальну жінку – Азот. З національною скрупульозністю та астрологічною детальністю він описує як саме він хоче вбити жінок із свого оточення, та де вони мають бути поховані. А через кілька місяців, саме так, як було описано у нотатках, сімох дівчат Умедзава було вбито. Їхні понівечені тіла знаходили впродовж року по всій Японії. Тоді у вбивствах було звинувачено мати/мачуху (бо Хейкічі був одружений двічі) Масако. Навіть без особливих доказів її було засуджено та відправлено у тюрму, де вона і померла багато років потому так і не визнав провини. Невдовзі після подій вийшло видання «Дім Умедзава. Зодіакальне вбивство», яке породило цілу хвилю детективів-любителів, які намагалися розплутати загадку. Але все було намарне…

    1979 року, через 40 років після виходу книжки, Ішіока Кадзумі, який майже вивчив напам’ять сторінки видання, звертається до свого друга, знавця з астрології, Мітарая Кіоші з пропозицією розплутати давню історію. Мітарай – інтелектуал, який полюбляє завантажувати свій мозок загадками та вирішувати їх. Разом вони утворюють таку собі класичну пару Голмс-Ватсон. Вони обговорюють деталі давнього слідства, варіанти подій, версії та можливості. В решті решт загадка буде дещо незвичним способом, але саме у стилі Голмса.

    Жодного разу не містичний детективний не-трилер. Для мене. Перший розділ, насичений астрологічними та географічними деталями, майже відштовхнув мене від подальшого читання. Я з полегшенням видихнула по його закінченні, але, як виявилося, це був лише початок. Далі я дуже повільно проштовхувалася крізь ці нескінченні діалоги та обговорення, які більше виглядали як товчення води у ступі.

    Моя невисока оцінка – скоріше данина перекладачу, факту видання японського детектива та тим культурним деталям, які зринали під час оповіді. Японія все ж загадкова країна :) І наразі, навіть після цього роману, я ще прагну ознайомитися з іншими суто японськими детективами, «перлинами» на думку фахівців :)

    8
    325