Рецензия на книгу

• 

  LeRoRiYa

  30 октября 2013

  Леро - дівчинонька моторна,
  Козачка ніби хоч куди.
  Удавсь на всеє зле проворна,
  Чита-чита, не зна біди.
  Аж ось, натрапила на книжку,
  Що "Енеїдою" звалась,
  Чи не Вергілій то? От лишко!
  По назві ніби й так... Аж зась!
  То Котляревський всіх троянців
  В козацькі шати одягнув,
  Й послав героїв тих обранців
  Із Трої в Рим, мов осавул.
  Еней, боги, Латин, Ютурна
  Із українською душею...
  Пороки, випивки і дурні
  Всіх висміяно у Енеї.
  Цікава то, ще та поема!
  Чудова і захоплива.
  І актуальні в ній проблеми
  Й для мозку вона - топливо.
  Поки в серцях вогонь жевріє,
  Цінуйте час, цінуйте мить,
  І повз троянську скирту гнію,
  Нам справді годі й проскочить.

  9 понравилось

  96