Рецензия на книгу
Путь Кассандры, или Приключения с макаронами
Юлия Вознесенская
Trihsa30 сентября 2022 г.Здули кінець
Тут поєднання постапокаліпсису, утопії, пригод і все це з релігією. Комбо просто бомбічно дике та незвичне. Тільки ось, коли героїня зустрічається з монахинями то місцями нудно до ригачки лиття води про бога та молитви. Про те що росія всі така ух, бо живе по додому слову і народжує,народжує і ще раз народжує та водиться 24/7 , як і залишки християн та євреїв в світі після катастрофи. А тому війна антихристу не програна. Боротьба... така боротьба що її й немає по суті. Зате героїню протестують через всю помийку ідеального світу з новим недомесією. І за весь твір пояснюється тільки один аспект див він месії антихриста - як він там раз в місяць чи то тиждень, лікує і відрощує людям кінцівки. Що за нагороджений лагерь по дорозі з монашкою. Відповіли нащо макарони, а далі.... Боротьба в молитвах, які допомагають всякій крупі вічній та сплющеній проростати, володіти монашкам та плодитися як кролики.
Ніякого перемагання псевдомесії немає в книзі, клонів ніхто не спадає, а тільки жаліють їх; Касандра в кінці книги просто узгоджується на шлюб. Касандра не народжує другого Іісуса в епізоді, бо навіть епілогу не було, а під кінець книга раптом стала романом де його мета була знайти пару Касандри через страдобольки... хоча романтична лінія йшла на на третьому плані без страстей - мозок шукав великі пригоди і порятунок світу... А він той порятунок світу взявся з повітря в шлюбі однієї пари героїв з перспективою інкубаторства дітей, як у Адама і Єви.
Під кінець бабулька запорола все що можна. Тому вийшло лайно в глазурі. Я ще диву далася - 15 тисяч тиражу на початку 2000, мабуть щось огого... вийшло гівно в красивій огранці створеного автором світу. Світ придуманий логічно... І від цього ще більше жаль, що автор рукожоп, заруїнивша таку можливості. Жаль що не було поруч бета лідера, який би херачив по пальцям бабульці, кожен раз коли їх несли, як свідка ієгови в біблію та "щастіє баби ражать" - вийшла б така собі б хороша історія, як у Т. Пратчетта в утопічно апокаліптичному обрамленні. Але того хто б їй херачив по руцям - не було.
Якщо хочете читати то беріть електронку, і ще краще безплатні електронку. Бо нічого стимулювати додаткові мережі чи перемагання на папері.
2659