Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel15 июля 2013 г.

  Варкалось. Хливкие шорьки
  Пырялись по наве,
  И хрюкотали зелюки,
  Как мюмзики в мове.

  
  Цей віршик я знаю напам'ять з дитинства, хоча й не вчила зумисне. Мабуть, такі нісенітниці запам'ятовуються значно краще, ніж програмне «Не бійтесь заглядати у словник! Це — пишний яр, а не сумне провалля…». А кращої і більш довершеної нісенітниці, ніж Аліса з її пригодами, годі й знайти. Марна справа розповідати про всі чудасії сюжету, захованих сенсів, доброго гумору і неповторної насолоди від читання – усі вже або знають, або здогадуються, а в такому випадку краще почитати самому. Саме український переклад, так-так, і саме від «А-ба-ба-га-ла-ма-ги».
  Мене завжди аж дрож проймає, як уявлю, як треба вивернути собі мізки, щоб не просто зрозуміти керроловські віршики, а й перекласти їх, адекватно, кумедно і дуже бажано ідентично або хоча б близько за змістом. В українському виданні переклад — це просто казка, і не лише вірші, а й усе загалом. Той же «Бармаглот» тут став «Курзу-Верзу», а змісту зовсім не втратив:
  

  
  

  Був смажень, і швимкі яски
  Спіралили в кружві,
  І марамулькали псашки,
  Як трулі долові.

  — Для початку досить, — урвав її Шалам-Балам. — Каверзних слів тут достобіса. «Смажень» — це четверта година пополудні… пора, коли щось смажиться на обід.
  — А й справді! — щиро здивувалася Аліса. — А «швимкі»?
  — Ну, «швимкі» означає «швидкі» та «щемкі». Це, розумієш, як у валізі — у два відділення запаковано два значення одного слова.
  — Розумію, — замислено промовила Аліса. — А що таке «яски»?
  — «Яски» — це трохи ящірки, трохи борсуки, а коли вони спіралять, то трохи мовби й штопори.
  — Видно, якісь дуже дивні звірята!..
  — Ще б пак! — сказав Шалам-Балам. — А ще вони гніздяться під сонячними годинниками… А живляться сиром.
  — А що таке «спіралити»?
  — «Спіралити» — це крутитися без упину. Наче свердло.
  — А «кружва» — це, мабуть, простір довкола сонячного годинника? — сказала Аліса, сама дивуючись із власної здогадливості.
  — Цілком з тобою згоден. Далі. «Псашики» — це як «живі потрошки» — хирляві й обшарпані пташки з настовбурченим пір’ям… щось на зразок живої швабри.
  — Ну, а «трулі долові», — не вгавала Аліса. — Мабуть, я завдаю вам добрячої мороки…
  — Ну, «трулі» — це така собі рідкісна порода зеленої свині, а стосовно «долові» я не певен. Гадаю, це те саме, що й «домові», а заміна літери «м» та «л» означає, що вони покинули дім і спустилися в діл.
  — А як розуміти «марамулькали»?
  — «Марамулькати» — це щось середнє між «навіжено пурхати», «булькати», «пахкати» та «чхати».

  
  

  І то тільки маленька частинка) А ще тут просто прекрасне оформлення — приємна гарнітура, м'яка кольорова гама (разом з навіженістю змісту — чудовий баланс =)), ілюстрації Єрка і формат дозодо (двосторонньої книги).
  Все дивастіше і дивастіше! © =)

  20

  158