Рецензия на книгу
Лексикон інтимних міст
Юрій Андрухович
annautchenko2 июля 2013 г.Про що говорять міста? І чи вміють вони взагалі говорити? Якщо так, то якою мовою?
Юрій Андрухович вже неодноразово змушував читача замислитись над не зовсім стандартними питаннями, цього разу стимулом стала його книга «Лексикон інтимних міст».
Керуючись тільки назвою і не дивлячись у зміст, одразу знаходиш асоціації з романом на урбаністичну тематику. З огляду на перелік робіт письменника таке припущення могло бути хибним, бо його прозовий арсенал вражає перш за все різноманітністю жанрів, а крім того - здатністю звільняти погляди від консерватизму. Слід зазначити, що Юрій Андрухович та інші учасники поетичної групи «Бу-Ба-Бу» не припиняють дивувати читача своєю експериментальністю, подекуди — епатажністю та еволюцією персонажів. Можливо, на це впливають «духи епохи» або ж, точніше кажучи, «примари постмодернізму». Як не дивно, у «Лексиконі інтимних міст» автор дещо відмежовується від попередніх особливостей стилістики. Тепер у тексті вражає інтимність, навіть незначна «оголеність» тексту. Парадоксальність у тому, що письменник не виставляє головний задум на огляд, а пропонує декілька варіантів читачу, приховуючи їх десь між розділами.
Безперечно, книгу можна вважати незвичайною через те, що вона містить елементи біографії не тільки самого автора, але і міст, які він описує – це 111 есеїв про різні місця, людей та захоплюючі пригоди. У передмові Юрій Андрухович написав: «Якщо цю книжку вже й уявляти романом, то радше романом-пазлом, моделлю для збірки». Як на мене, то для порівняння ще можна використати багатоповерхівку, навіть хмарочос, де на кожному поверсі чекає нова історія. Загалом манера розповіді у книзі нагадує сюжет з реального життя, коли ви сидите зі своїм другом на кухні і п’єте чай, а він тим часом розповідає про свою останню подорож – просто, проте захопливо.
З одного боку, роман можна сміливо назвати мапою. Та тоді перевага її у тому, що вам не потрібні географічні знання, аби знайти правильний шлях – є лише 111 міст, які розташовані в алфавітному порядку, починаючи з дивного Аарау, закінчуючи «перлиною Криму» – Ялтою.
З іншого боку, «Лексикон інтимних міст» – це словник, путівник по ландшафтах мов, пізнання себе через архітектуру вулиць. Інколи оповідач перестає бути головним персонажем, тоді замість нього живе місто. Він вже не відчуває свого тіла та себе відокремлено. У ньому здійснюється урбанізація, місто проникає всередину. І тепер вже оповідач дивиться на світ очима будівель, вулиць та, вітрин магазинів.
Мабуть, ще жодна книга не дозволяла такого вільного переміщення з цього полюсу на протилежний, із Заходу на Схід, з одного поверху на інший. Жодні географічні атласи, енциклопедії, навчальні посібники не порівняти з мапою, яку створив Юрій Андрухович. І хоч сам автор назвав свою книгу «посібником з геопоетики та космополітики», вона не буде навчати ландшафтним вимірам, а навпаки захопить різноманітністю подорожей не тільки у просторі, але й у часі. А потім, пройшовши всіма 111 поверхами цього роману-хмарочосу і діставшись до самому даху, ви обов’язково відчуєте, що починаєте розуміти інтимну лексику міст, які, виявляється, говорять з вами спільною мовою.8391