Рецензия на книгу

• 

  Аноним26 июня 2013 г.

  Не розумію, чому переклад назви саме такий, якщо в оригіналі звучить "We Need to Talk about Kevin". Можливо, якби і переклали правильно назву, то більше людей взялось би її читати. Бо, особисто мене, назва відштовхнула спочатку. І якби мені книга не випала в грі "Дайте две", то я, мабуть, ніколи не взялась би за її прочитання.

  А дарма.

  Страшна книга. Читаєш, і в голові не вкладаються описані події. Без трьох днів шістнадцятирічний хлопець розстріляв своїх однолітків. Причому все було настільки продумано. Кожна деталь. Аж моторошно. Але ще більше мене вбила одна деталь вкінці. Прочитані слова пробили мене, ніби та стріла, якою стріляв Кевін Качадурян.

  Читати мені її було важко, скажу відверто. Якась вона мені занадто розтягнута здалась, хоча в той же час я не бачу ні єдиного епізоду, який варто було б упустити, вирізати. Але я ні граминочки не жалкую, що витратила час на знайомство з даною книгою.

  10

  28