Рецензия на книгу

• 

  Аноним24 марта 2022 г.

  Європейців ще під час накопичення капіталу, приблизно межі 16-17 століть, турбувало фрітредерство і протекціонізм. Меркантилісти створили основу наукової школи, яка вірила у захист національних виробників від конкуренції з боку імпорту (протекціонізм).

  Але тут раптом настав вік текстилю, а потім цілу парову машину винайшлт, пароплави та паровози. Перша промислова революція та… Лондон витіснив Амстердам за рахунок колоніальної експансії. Так виникла ідея вільної торгівлі — фрітредерство.

  Ліст, наприклад, першим став бити на сполох, мовляв фритредерство – це жах, адже ціла країна перетворюється на галузевий придаток. З ним не погоджувалась Чиказька економічна школа на чолі з Фрідманом. Вони хотіли вигадати як створити ефективний ринок з лекал неоліберальної теорії. І вигадали. Щоправда, для розвиненої економіки це дуже здорові рекомендації, але в Україні спрацювало правило Оруелла (того самого, хто написав 1984) — деякі рівніші за інші)) Так було раніше, до початку національного спротиву у 2022 році.

  Ерік Райнерт (автор бестселера «Чому нації занепадають») розійшовся ще більше – до кожної тези ліберальної економічної теорії підібравши антитезу, мовляв, Захід дає бідним країнам кредити, що економічних аутсайдерів продовжує перетворювати аутсайдерів на придатки до багатих країн. Так собі ідея, правдива наполовину.

  Нам необхідний суверенітет у прийнятті рішень, який я зважилася б назвати обґрунтованим економічним протекціонізмом. Але лише на короткочасну перспективу (до досягнення, наприклад, цільового рівня конкурентоспроможності) і не зараз, а після перемоги над дикунами-загарбниками, адже існує «гіпотеза Портера». Коротко її суть можна передати як «жорсткі умови призведуть до виникнення інновацій». Так і буде. Ми точно переможемо у всьому.

  11

  1,5K