Рецензия на книгу
Тринадцатая сказка
Диана Сеттерфилд
Аноним12 марта 2022 г.За закрити дверима будинку криються свої таємниці
Знала про цю книгу давно, але все ніяк не починала читати, та і не почала б, якби не подруга, яка подарувала цю книгу. Сюжет захопливий з детективними нотками і капелькою готики, як я і люблю. Чим швидше хотілося дізнатися розв'язку історії.
Кожна сім'я має свою історія і мабуть, не кожен би хотів дізнатися правду. Але знаючи, приходиться з нею жити і миритися. Як і робили головні герої. Авреліус в книзі був таким промінчиком сяйва, дуже переживала за нього і те, що він протягом стількох років так і не дізнався історію своєї сім'ї, свого народження. Прямо відчувалося як ця порожнеча, ця невідомість спустошувала його. Спробувати б його випічку.
Сюжет з відомою письменницею, яка нарешті вирішила відкрити таємницю свого життя і розповісти про сестер-близнят мене захопив. Маргарет я відчула як дуже свою людину з її любов'ю до книг. Але трагедія їхньої сім'ї і історія із сестрою для залишилася щось психологічно ненормальне і незрозуміле. Я просто не знаю як це, коли в тебе була сестра-близнюк з якою попри смерть залишився дуже тісний зв'язок. Мабуть, все ж Маргарет мала дуже сильну психологічну травму, навіть манію, з якою просто жила. З таємницями треба інколи ділитися, щоб зкинути з себе цей тягар і з часом відпустити його. Щаслива за Маргарет і Привида. Багато героїв мені подобалися, бо вони такі є, попри якісь мінуси. А деякі просто стали жертвами кровних зв'язків, відсутності виховання і навколишнього. Просто пасивні по життю теж тут є, але як вони не бачили нікого навколо, ніхто їх не помічав, так і я почала ставилася до них нейтрально.
Сильна, трагічна історія цілого покоління сім'ї Анджерфілдів. І Тринадцята казка виявилася не такою і дитячою, як всі вважали. Навряд перечитаю колись ще, але цю книгу буду радити. Тверда 5.024