Рецензия на книгу

• 

  SelestewaTinnie21 февраля 2022 г.

  Якщо любов — тягар, то може насправді це нею не є?

  Книжка дивна. Наче видається за любов те, що нею не було. Замаскований егоїзм.
  Тема не нова, але цікава: брак уваги та як наслідок — ненависть до суб’єкта любові, ревнощі, бажання смерті іншій людині; трагічний випадок, який змінює ставлення з точністю до навпаки. Сильний страх традиційно з часом перетворено на звичку.
  А суб’єкт любові росте, розвивається: у нього з’являються нові потреби, прагнення до пізнання світу. Й от із цим змиритися важко. Якщо спробувати втрутитися у природній процес, наслідки можуть бути фатальними. Втім, не завжди, навіть якщо це — смерть. Бо світ дарує таку людину, яка вміло підводить усе під містичний контекст і зміщує фокус уваги: це легко, особливо якщо характер смерті не визначено; тож, можна себе не картати, а почати ставати людиною. А над ціною того замислюватися не варто: так сказано серпанком. Але не враховано, що серпанок може втратити легкість, і то буде вже не він. Не видно ефекту «кривого дзеркала».
  

  Содержит спойлерыОткрыть

  2

  248