Рецензия на книгу

• 

  Аноним14 февраля 2022 г.

  Тіллі Коул "Тисяча поцілунків, які неможливо забути".
  ⠀
  Красива, зворушлива і сумна історія кохання, в яку увірвалася невиліковна хвороба.
  ⠀
  Давно я так не ревіла над книжками. Тому що кожне слово перевертало душу. Тому що кожна фраза розбивала серце. Тому що ніхто не застрахований від подібного.
  ⠀
  Мені було невимовно жаль життєрадісну дивачку Поппі, ніжну і щиру мрійницю, до якої простягнула руки смерть. Але я тішилася, що поряд з нею був її коханий вікінг Руне, тримав її за руку і намагався втілити у життя якомога більше мрій своєї дівчини.
  ⠀
  Багато хто стверджує, що ця книга про несправедливість буття. Втім я не погоджуюсь. Вона про інше. Про те, що щастя у простих речах - у новому світанку, у вишневому цвіті, в усмішці коханої людини. Про те, що земне життя - це лише мить, і потрібно зробити усе можливе й неможливе, щоб ця мить була яскравою.

  2

  188