Рецензия на книгу

• 

  Rafael

  24 апреля 2013

  Книга сподобалася. Трохи збило з пантелику, що в книзі після половини почалися оповідання, а я спершу не подивилася. Тож я заплуталася в структурі роману, і, коли історія вже практично підходила до кінця, я очікувала, що все ще попереду - рух опору, боротьба, і, нарешті, перемога. А автор дав тільки надію, що зміни будуть. Так що кінець був несподіваним. Бредбері створив дуже суперечливий світ. Чесно, не хотілося б жити при такій системі. Що мене вразило найбільше, так це ставлення сусідки Монтега до дітей. Це просто жахливо. Монтег - цікавий герой. Цікаво було спостерігати за тим, як змінюється його ставлення до книг, взагалі, змінюється все його світогляд. Сподобалася Клариса. Така хороша, світла дівчина, побільше б таких. До сліз було шкода її, і я все чекала, що все виявиться неправдою, і вона з’явиться знову. А ось Міллі мені не сподобалася зовсім, особливо, якщо її протиставляти Кларіссі. Складний герой брандмейстер Бітті. Я так до кінця і не зрозуміла, ким він був насправді – революціонером, чи, навпаки, намагався тільки захистити систему. Як і Фабер, що був занадто слабким, щоб дійсно щось змінити. Вразило, якоюсь мірою, переслідування Монтега і те, чим воно завершилося. Відразу згадався недавній випадок з караванським стрільцем в Україні, що наробив великого галасу. Підозріло схожа ситуація. Сподіваюся, що людство ніколи не доведе світ до такого абсурду, як описано в книзі.

  18 понравилось

  21