Рецензия на книгу
Карьера Ругонов
Эмиль Золя
Аноним14 января 2022 г.Перший млинець
Почну, мабуть, з того, що вразило найбільше - переклад книги українською. Ця книга під назвою "Щастя Ругонів" вийшла в Державному видавництві України в 1929 році у перекладі Костя Рубинського. Хто був той Кость я в неті не знайшов, але переклад він зробив щонайменше кепський. І найстрашніше, що в цьому перекладі книга увійшла до шкільної програми. В такому вигляді навряд чи роман може хоч комусь сподобатись. Не буду пірнати в філологічні глибини, але під час знайомства з книгою було стійке враження, що хтось поруч тре пінопластом по склу. Так що новий переклад книги був би дуже доречним, проте, коли я глянув, що в часи незалежності (30 років) було видано всього лиш два романи Золя: Жерміналь (2008) та "Пастка" (2021), стало ясно, що за мого життя того перекладу вже не дочекатись. Так що довелось взятись за російський переклад Александрової.
Загалом роман вийшов досить неоднозначним. Блискучий стиль, влучна деталізація і плинний хід розповіді поєднуються з крайнім суб'єктивізмом автора. Його симпатії та антипатії просто ріжуть око і оте приторне замилування Сільвером та Мьєттою йде лише на шкоду персонажам. Те ж стосується і зворотного боку медалі - учасникам жовтого салону та Антуану Маккару - тут вже навпаки, самі лиш зневага та ненависть. Можливо, це пояснюється впливом депресивної ситуації в якій перебувала Франція в кінці 70-их - на початку 80-их років 19 століття. Далі Золя позбувся такого радикалізму, але тут він ще вельми помітний.
Попри цей недолік більше присікатись немає до чого. Як зачин до масштабної епопеї роман скомпоновано доволі грамотно і цільно. Персонажі запам'ятовуються і, незважаючи на певну однобокість характерів, запам'ятовуються. Зокрема, Фелісіте Пеш, дружина П'єра, прямо як жива виростала з сторінок книги. Золя вміє створити настрій, занурити в атмосферу, видно, що письменник готувався до праці грунтовно і знає про що пише. Так що загалом, знаючи, які паростки дасть цей роман, читати його можна і треба. Хоча б для того, щоб помітити, як виросла майстерність Еміля Золя разом з розростанням Ругон-Маккарів.
4421