Рецензия на книгу
Цветы для Элджернона
Дэниел Киз
Gabriet13 марта 2013 г.Людина, якій подарували шанс на життя, та чи було це справді тим довгоочікваним шасом, може навпаки, а може і ні.... Як знати де саме було справжнє життя, цю границю стерти важко, так само як і зрозуміти все до кінця складно. Сумніви. А може там і було життя проте інше....ІНШЕ.
Два протилежних життя, дві різні особистості, які невзгоді з власником тіла.
Я боюсь. Ни жизни, ни смерти, ни пустоты, но открытия того, что меня никогда не было.
Людина, якій подарувала таке довогочіване інше життя, проте лише на мить, коротку мить, дали можливістт любити, розвиватись, а потім...кінець
Стерти все з па*мяті і більше ніколи не жити.
были для них живыми мертвецами – нет, хуже, никогда не жившими людьми, обреченными бездумно воспринимать пространство и время в бесконечном чередовании дня и ночи.
Страшно. Забуття. Як гірко, коли ти змушений забути все найкраще.1321