Рецензия на книгу
Ран
Ірина Шувалова
Aries_Domini11 февраля 2013 г."сліди відчайдушно лізуть поперед кроків
що тобі з мене що тобі з мене хто ти
я вже набачилась за двадцять з гаком років
всі ми такі несумісні сумні істоти"Шувалова - інопланетянка, до якої мені, схоже, ніколи не дотягтися. Вона живе і творить в таких світах, до яких мені летіти мільйони світлових років. На її вірші, як і на все чудове у своєму житті, я натрапила випадково - і відтоді вони в мені живуть і не відпускають. Вони - немов камлання шамана (за влучним зауваженням Маріанни Кіяновської), як книга заклять. Місцями - біла магія, місцями - чорна. Власне, говорити про таку поезію - все одно, що намагатися описати картини Далі: вірші - барвисті, як метелики. Ти тільки встиг подумати, що впіймав суть, але ж ні, вони вислизнули й розчинилися в повітрі.
сумними вістрями сну і пилу
кору повітря руйнують квіти
на вищому ступені твого тіла
воно перетворюється на вітерЧасом я продиралася крізь них, як крізь ірраціональні, сюрреалістичні, підсвідомісні нетрі. Ці вірші химерні і алогічні як сни. Але, "скуштувавши" їх, ніколи не забудеш смак. Їх добре промовляти вголос, відчуваючи вібрацію буйного лексичного саду. Вони живі і сповнені неудаваного болю і, мабуть, того, що можна було б назвати екзистенційною порожнечею. Так їх бачу я. Принаймні познайомитися з ними варто. Це - справді непересічне явище в сучасній українській літературі.
Закінчу своїм улюбленим у пані Шувалової віршем:скінчитися варто
скінчитися варто пізніше
знайшовши зо тисячу входів і жодного виходу
із власного храму
своєї маленької ніші
де землю із кров'ю жувати простіше ніж дихатице здатність ходити
відмова уміти літати
квиток у якусь нетутешність у дойчланд у денмарк
сукупність таємних методик
і болісних практик
які я з упертісю цегли вимучую деннощоб тіло скидаючи в прірву
туди де світліше
я вміла стояти над краєм і просто мовчати
скінчитися варто
скінчитися варто пізніше
коли вже забудеться значення слова "початок"1558