Рецензия на книгу
Джейн Эйр
Шарлотта Бронте
OniksBadger3 октября 2021 г.Багато хто скаже, що це роман про кохання. Але я скажу, що це роман про сильну жінку...
Уважають, ніби жінкам притаманна головно вмиротвореність, але жінки відчувають те саме, що й чоловіки: у них теж є бажання реалізувати здібності та шукати власної царини діяльності, як і в їхніх побратимів; вони страждають від занадто суворих обмежень, від край зашкарублого побуту точнісінько так, як страждали б на їхньому місці чоловіки; отож, стверджуючи, буцім жіноцтву годиться лише пекти пудинг, плести панчохи, грати на роялі та вишивати торбинки, привілейованіша верства суспільства висловлює дуже вузьку думку. Нерозумно ганити чи висміювати жінок тільки за те, що вони прагнуть робити або вивчати більше, ніж зазвичай велить їхній статі.У часи створення книги жінок вважали недалекими й не ставили на один щабель з чоловіками. Їхні заслуги зазвичай применшували, або ж узагалі не звертали уваги. Саме тому роман Шарлоти Бронте викликав такий фурор в ті часи і популярний донині. Бо головна героїня тут не просто жінка, а сильна духом особистість, яка йде наперекір несправедливості, та доводить, що жінки теж мають право вибору.
Впродовж книги ми спостерігаємо, як маленька Джейн перетворюється з восьмирічної дитини, що постійно терпіла знущання та вважалася нахлібницею у родичів, на незалежну молоду леді з вишуканими манерами та можливостями самостійно себе забезпечити. І все це вона здобуває наполегливою працею.
Думаю, найкращою рекомендацією цій книзі буде той факт, що її ще за життя авторки видавали додатковим тиражем три роки поспіль, і це в середині 1800-х!
9662