Рецензия на книгу

• 

  Nodaywithout21 января 2013 г.

  Тут немає жодного героя, до якого я б відчувала симпатію.
  Одного із них хотілося послати в інший світ, іншого – розтоптати як комаху, третього – закувати в кайдани, а останнього – пожаліти.
  Мало героїв, зате багато жорстоких вчинків.
  

  
  Тебе приходилось говорить, повторять снова и снова свои истории, случаи из детства, болтать до изнеможения, чтобы доказать самому себе, доказать ему, что ты не животное.

  Людина – беззахисна істота, яка часто губить все дороге у житті. І єдине, що залишається – не загубити себе самого.
  Лікар Лафарг через божевілля свої доньки втратив себе. Він робить секс-іграшку із ґвалтівника доньки як помсту останньому. Він знущається, він зневажає, він мучить та переслідує в кошмарах.
  Новий лікар Франкенштейн.
  Вінсент - жертва, життя якого перетворилося у просте існування, починає шукати новий зміст у житті. Він вже не звичайний хлопчина, а жінка, яку ґвалтують день за днем як фізично, так і морально.
  Все постає у по-новому: нові відчуття, нове тіло, нові рухи та нові мрії.
  

  
  Тебе хотелось вжаться в стену, уменьшиться до размеров насекомого, чтобы не было видно тебя, не было слышно твоего дыхания; стало понятно, как ощущает себя таракан, на которого вдруг направили луч яркого света. Да, тебе довелось стать не кем иным, как насекомым, пленником насытившегося паука, который оставил тебя про запас, для будущего обеда. Он захватил тебя, чтобы полакомится в полном спокойствии, когда у него проснется желание отведать твоей крови.
  

  Прекрасні переживання.
  Рекомендую.

  10

  20