Рецензия на книгу

• 

  Аноним16 января 2013 г.

  Безнадія, відчай і темрява. Головне - не пустити їх у себе, не дати їм влади над собою. Не впасти під тиском людей і обставин. Такі завдання постають перед головними героями у передостанній частині. "Віртуальні" подорожі чужим минулим за допомогою сита спогадів, пошук горокраксів, мандрівка до печери з чашею трунку. Життя не балує приємними моментами. Розв'язка наближається, і читач не до кінця впевнений у перемозі сил добра. Усе ж бо проти них.
  Останній Гаррін рік у Гоґвортсі, після якого доведеться переховуватися і хильнути ківш лиха, спробувати не розсваритися із друзями і не впасти в депресію. Грозові хмари вже скупчилися, от-от вдарить грім.
  Чудова книга (попри її загальний песимістичний настрій), яка не відпускала мене до самого ранку. "І нехай весь світ зачекає". :)

  15

  69