Рецензия на книгу
Гарри Поттер и узник Азкабана
Джоан Роулинг
Aries_Domini16 января 2013 г.Минулого літа я знову прочитала всю серію книг про Гаррі Поттера і тепер впевнено можу погодитися з іншими читачами, що вдруге вона настільки ж "смачна", як і вперше. З'явилося бажання перечитати і втретє. Історія, до якої постійно повертаєшся. Коли хтось із моїх знайомих чи родичів розповідав про книги, які з насолодою гортає вже в енний раз, я не могла втямити - чому? Навіщо витрачати час на те, що вже не вабить таємничістю? Тепер я розумію цих людей - бо сама така ж. Власне кажучи, книги Ролінґ - бальзам для моєї душі. Найкраще читати їх вечорами, коли світло сонця гасне і настає час для неймовірного, а магічне набуває реальних обрисів. Тоді, зручно вмостившись на дивані, я поринаю в прекрасний світ і до ранку мене краще не чіпати. :)
Третя книга - останній перепочинок перед грозою, яка не пожаліє нікого - когось вб'є фізично, когось зламає морально, комусь залишить невигойну душевну рану. Книга, яка дає надію, бо у Гаррі знаходиться хрещений. І це прекрасно, навіть якщо й так швидкоплинно. Я навіть трохи по-доброму позаздрила Герміоні, яка завдяки хроновороту розтягувала день як гумку.
Безумовно, це одна з найкращих і найвидатніших історій усіх часів і народів. Мені так само, як і багатьом іншим, пощастило читати її поступово і нетерпляче чекати на появу кожного наступного тому.
Це - частина мого життя, про яку згадую тепло і з вдячністю. :)1776