Рецензия на книгу

• 

  Morphinity28 июля 2021 г.

  Передружба-недоотношенія

  На наступний день після того, як я забрала книгу і взялась до її прочитання, у мене було відчуття, що за 150 грн я купила брак. Чому? Виявилось автор веде усю повість від себе, тобто діалогів як таких немає тому, що це переказ подій.
  Через це книгу було трохи важко читати, продираючись через репліки посередині абзацу.

  Автор нам розказує історію двох підлітків. Вони разом ходили до школи, у маленькому містечку в Ірландії.
  Гг-ня є фріком у школі. Вона відмінниця і з багатої родини, але друзів у неї немає.
  Її всі ненавидять й іздіваються над нею.
  Гг-рой майже стереотипний качок-футболіст. Коннелл популярний хлопець в школі, футболіст, відмінник, але він з небагатої сім'ї, і його мати працює у будинку Маріанни.

  Коли Коннелл приїжджає по свою маму, щоб забрати її з роботи, у нього зав'язується розмова з Маріанною.
  І якось так дійшло, що вони почали "зустрічатись". Чому в лапках? Тому, що герой запропонував приховувати ці стосунки, щоб у школі не дізналися. Тобто, Коннелл залежить від думки оточення і не хотів собі портити репутацію крутого хлопця.
  Так вони прозустрічались майже до кінця школи, але Коннелл вирішив піти на випускний з дівчиною з своєї компанії, і сказав про це Маріанні. А Марінна, що? Правильно. Образилась на нього й кинула школу (але закінчила її дистанційно).
  Тобто, героїня нормально ставилася, що герой її соромиться, але коли він сказав, що йде на випускний не з нею — обідилась.

  Найадекватніше себе в цій ситуації повела Лорейн (мама Коннелла). Вона зразу негативно поставилася до того, що натворив син, і стала на сторону дівчини в ситуації з випускним.

  Протягом усієї книги герої то сходяться, то розходяться. Але адекватними стосунками це не назвеш. Вони весь час спали одне з одним і називали себе найкращими друзями, але назвали ці відносини 'зустрічаємося' лише в кінці книги.
  І цю їхню передружбу-недоотношенія здоровими ніяк не назвеш.

  Я розумію, що героїня має свою історію, яка тягнеться з дитинства, але у неї такі странні поступки.
  Коли Коннелл сказав, що їде на літо додому, бо не може заплатити за квартиру і запитав її, що вона напевно захоче в цей час зустрічатися з іншими, на що вона відповіла так. А потім друзям розказувала, що він її різко кинув, бо хоче зустрічатись з іншими. Де логіка?
  І таких моментів було безліч.

  Першу половину книги мене бомбило чуть не з кожної сторінки, а другу половину я або привикла, або реально стало цікавіше це читати.
  Але в загальному книга мені не сподобалась. Може через кілька років я її перечитаю і отримаю якісь інакші емоції, але поки — ні.

  Содержит спойлерыОткрыть

  6

  258