Рецензия на книгу

• 

  Аноним27 июня 2021 г.

  Книга «Моя бабуся просить їй вибачити» збурила стільки почуттів, змусила стільки всього передумати, що закрилася вона з відчуттям якогось внутрішнього оновлення.

  Отже, книга розповідає про 7-річну дівчинку Ельзу, яка дуже прив’язана до своєї 77-річної Бабуні. Бабуня – бунтарка й любителька вигадувати різні історії, що само по собі є ідеальним для будь-якої дитини. А особливо для такої, як Ельза, «іншої», як її багато хто називає. Вона закрита у собі, а через це їй важко знаходити друзів, інші діти лиш її ображають. Проте Бабуня вигадала для неї цілий світ: Країну-Спросоння, а в ній – різні королівства, куди вони разом з Ельзою постійно мандрують і де проживають безліч пригод.
  Та одного дня Бабуся вмирає. Ельза лишається сама й не знає, як жити далі, не знає, як без Бабуні потрапляти в казковий світ. Поки не знаходить листів від Бабуні різним людям, що живуть з ними у будинку. Тоді приходить розуміння, що казковий світ весь цей час був поруч.

  Це дуже особлива книга. В ній так тонко, так красиво розкриваються людські характери, почуття й відчуття дитини, в ній стільки глибини, стільки людського, що кожну главу хочеться прокручувати в голові знову й знову, в ній так магічно реальність переплітається з казкою, що думками повертаєшся в дитинство, адже лише там таке можливо.

  Булінг, проблема батьків і дітей, війна, втрата рідних, а ще суперсили буденних супергероїв – ось неповний список проблем, які висвітлено в цій книжці, на мій погляд, ідеально! Автор вміє говорити про складне просто. І я полюбила його в першу чергу за це. Цей роман і за сюжетом, і за стилем написання дуже нагадав мені одну з улюблених книжок Джонатана Сафрана Фоєра Страшенно голосно і неймовірно близько : тут так само в центрі оповіді особлива дитина, яка переживає свою першу серйозну трагедію, так само навколо неї багато дорослих, які переживають кожен своє, проте всі разом допомагають дитині зрозуміти те важливе, що полегшує її біль і, так вже заведено, змушує подорослішати.

  Ця книга змусила плакати, не лише через сюжет, а й, не повірите, через відчуття щастя, що на світі існують такі хороші книжки. У вас таке бувало колись?

  8

  617