Рецензия на книгу
Море-океан
Алессандро Барикко
Annua21 июня 2021 г.Оригінальна книга з нетипічною мовою та подачею
На морському узбережжі розташувався готель "Альмаєр". Сюди прибули різні та загадкові мешканці. Художник, що малює дивні картини, науковець очікуючий на кохання, врятований моряк, хвора дівчинка та жінка, яка зрадила свого чоловіка, таємничий чоловік з 7 кімнати, якого ніхто не бачив...
Усі вони ніби сховані від усього світу. Кожен має свою життєву правду, яку море уважно слухає та розчиняє у своїх хвилях.Історія поділяється на 3 частини.
У першій читач ніби опиняється на екскурсії у готелі "Альмаєр", знайомиться з мешканцями. Цікаво спостерігати за розкриттям персонажів. Якщо порівняти з морем - тут штиль.Друга частина помітно відрізняється від першої. Події різкі, динамічні, жорсткі. Назва "Морське чрево" ідеально пасує. Мова йде про доленосні події з життя врятованого моряка. Штиль змінився на шторм.
Третя частина "Пісні повернення". Читач дізнається як склалися в подальшому долі всіх героїв, яких створив А. Барікко. Фінал мені здався трохи незрозумілим, можливо кожен має по-своєму побачити та завершити цю історію...
Це дууууже дивна книга з нетипічною мовою та подачею, зміст лаконічний та метафоричний в одночас. Також тут багато довгих речень, я інколи втрачала сенс того, про що пише автор. Фрази створювали вир із думок та безлічі порівнянь.
Для мене ця історія - мандрівна химера, де живі розмовляють голосами мертвих. Реальність хитко балансує і часом стає потойбічністю. .
З першої сторінки і до останньої я ніби занурювалась та йшла у неосяжні глибини Маріанського жолобу.
Саме такою є ця книга - морем, океаном. Гойдають хвилі, шумить море а через хвилину важка маса води накриває тебе і жбурляє на дно.Я не можу віднести своє враження до класичного "сподобалось/не сподобалось". Нічого подібного раніше я не читала. Але ця книга дуже атмосферна. Я ніби насправді побувала біля океану.
042