Рецензия на книгу
Цветы для Элджернона
Дэниел Киз
Annua21 июня 2021 г."Я Чярлі Гордон і я хочю бути розумним"
Посил, осяяний відчаєм та надією.
Мені було важко читати цю книгу, стежити за тим, що відбувалося ж Чарлі у минулому, з чим він стикається у теперішньому. Емоційно важко. Його не сприймають, обдурюють, користуючись тим, що Чарлі інакший і не може розуміти усього, що відбувається навколо. Йому немає прихістку навіть у власній родині.
Книга складена у форматі щоденника, точніше звітів, які пише головний герой. Взагалі я не дуже люблю цей стиль, адже таким чином відображається ситуація однобічно, з точки зору конкретного персонажа. Та в даному випадку автор зміг детально передати те, с з чим Чарлі стикався, його думки, зміни та спостереження. Світ хлопця переживав колосальні зміни.
Я намагалася зрозуміти, чому книга має таку назву? Персона Елджернона не була таємницею - це мишеня, яке проходило випробування хірургічним експериментом задля підвищення рівня інтелекту разом з Чарлі. Згодом він дійсно отримав ті квіти і все стало на свої місця.
Ця книга залишила у мене сумні відчуття та думки. Чарлі, якого вважали дурним та той Чарлі, що з'явився в наслідок експерименту прагнули одного - мати розуміння, друзів, кохання, відчуття власної важливості...
Фінал не став несподіванкою, я заздалегідь зрозуміла яким чином складеться доля Чарлі.
161