Рецензия на книгу
Ребекка
Дафна дю Морье
Annua20 июня 2021 г.Стосунки з цією книгою в мене не склалися.
Рекомендація Стівена Кінга, спроби відкласти і знову повернутися до читання, надіі, що сюжет стане захоплюючим…нічого не допомогло. Я не змогла прочитати більше третини книги, постійно відчувала роздратування від поведінки героїні.
За сюжетом юна дівчина (ім'я якої не намагайтеся знайти в цій історії) працює в готелі. Вона потерпає від комплексу «молодої дівчини» і прагне досягнути зрілості, щоб бути на рівні з оточуючими.
⠀
Мене дратували постійні страждання героїни з приводу віку.
Ніби молодість – це нестерпний тягар долі!
⠀
Ця особа знайомиться з джентельменом на ім'я Максиміліан де Вінтер. Дівчина швидко зачаровується загадковою аурою чоловіка і дізнається його таємницю – містер де Вінтер вдівець, його дружина трагічно загинула.
⠀
Вони швидко стали подружжям і у новому статусі прибули до маєтка у Мендерлі. Молода дружина безтямно закохана в Макса але її щастю дещо заважає...
⠀
Ребекка всюди «мандрує» за новою хазяйкою.
Її речі сповіщають про минулі часи.
Кімнати з залишком присутності вишуканої господарки.
Звичаї, що панували в маєтку коли Ребекка була жива…
⠀
Чи це головна героїня грала в конкуренцію з померлим коханням чоловіка?
⠀
Вона постійно відчуває порівняння з боку нового отчення: Ребекка була красивіша, вихованіша, яскравіша!
⠀
Втім, сама героїня предстає привидом у плоті. Чому вона грає по старим правилам?
Сніданки як у Ребекки.
Підготовка до свят за стилем Ребекки.
Вона не намагається проявити себе, залишаючись у тіні «суперниці».
⠀
Книга розмірена, написана приємною мовою, з чудовими описами природи і зануренням у внутрішні переживання героїв. Та мені чогось не вистачило. Читання походило на спроби нести важкий камінь, незрозуміло куди і навіщо, тому я покинула цю справу.
⠀
Це друга книга Дю Мор'є, яку я читала. Перший роман «Моя кузина Рейчел» теж йшов важкувато, задоволення від книги я не отримала, хоча й дочитала її.
Мабуть, це не мій автор.186