Рецензия на книгу
Гарри Поттер и узник Азкабана
Джоан Роулинг
Аноним11 декабря 2012 г.Трохи про моє знайомство з цією книжкою. До третього класу "Гаррі Поттер" мене уникав. Чи я його уникала. Словом, наші шляхи не перетиналися. Але в третьому класі мій однокласник (велике йому сердечне дякую за це!) дав мені почитати саме цю - третю - книжку про пригоди Гаррі, бо перші дві на той момент читав хтось з його друзів (ми з ним були не більше, ніж просто знайомі, справжньої дружби між нами ніколи не було, як не було й ворожнечі, ми майже не помічали одне одного, і все ж я йому безмежно вдячна!). Мій батько стверджував, що діти позбавляються здорового глузду на ґрунті цієї історії... і я теж втратила здоровий глузд, до нестями закохавшись в цю книжку. Закінчивши третій клас, я купила російськомовний набір з п'яти історій про Гаррі, що вийшли на той момент й перечитувала їх десятки разів, з нетерпінням чекаючи наступних. Український варіант книжок (подарунковий набір з семи новісіньких екземплярів) я придбала влітку 2010 в Києві, у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га". Переклад просто неперевершений. Я подивилася на улюблені книжки іншими очима, дякую за це Іванові Малковичу та іншим перекладачам!
Це - остання по-справжньому дитяча книжка Роулінг. Наступні змусять нас різко подорослішати. А з цією ще можна повернутися в дитинство. Та обожнюю я її не тільки за це. Це біла перша історія про Гаррі, яку я прочитала. Вона й досі є моєю улюбленою. Прочитавши її, я назавжди полюбила читати й знайшла мету життя. Я сама пишу книжки, одразу кілька. І зроблю все, щоб опублікувати їх, донессти мої думки до читачів. Дякую тобі, Гаррі, за вміння боротися, прагнути, мріяти, дружити, цінувати близьких й кожну мить життя та ніколи не здаватися!48143