Рецензия на книгу
Історії, які ніколи не закінчуються
Наталья Полинкевич
zadnipriana9 мая 2021 г.У цієї книги щось не так із корінцем. Або я конкретно заморочилась: хіба коли книжку кладеш отак обкладинкою догори, напис на корінці має бути догори ногами?
⠀
Це не так вже і суттєво, але все ж... Треба перевірити ще кілька книжок .
⠀
@pikaanastasiya створила маленьку затишну книгу, яка, здається, настільки зручна, що завжди може бути поруч з вами.
⠀
"Любить писати у потягах, літаках і києвському метрополітені" — каже вам анотація про авторку. Не можу точно стверджувати про потяги і літаки, але в метрополітені ця книга читається прекрасно! Короткі історії, нариси. Дякі по формату — мов інстапости. В кожній історії свій настрій, атмосфера, набір думок та частинка життя.
⠀
Мені з короткою прозою складно. Я свідомо не купую таких книг (Може бути винятком Сергій Осока, але там всього одна книжка). І Кінг. Бо в нього я читаю все. А загалом ось такі от збірки я отримую на огляд і це для мене щось типу експерименту, літературної рулетки: зайде чи не зайде.Цього разу "зайшла" Сподобались київські епізоди, ностальгійні нотки, сподобалось не бути пов'язаною до хронології історій, а читати так, як захочеться: сьогодні двадцяту сторінку, а завтра повернутись до першої.
2 понравилось
42