Рецензия на книгу

• 

  books_passion__4 мая 2021 г.

  Я вже дуже давно хотіла почати знайомство з автором. Планувала розпочати з циклу "Цвинтар забутих книжок", але ще не зібралась всю серію, тому почала з першої книжки автора - "Володар туманів".

  Це підліткове фентезі.

  Тринадцятирічний Макс переїжджає разом із родиною до тихого прибережного містечка. Але воно видається Максу дивним - поряд із будинком хлопця розташований сад статуй, а стрілки на годиннику в містечку рухаються у протилежному напрямі, а ще родина, яка до цього жила в будинку, має трагічне минуле. Усе стає на свої місця, коли старий доглядач маяка розповідає таємничу історію про Володаря туману, який повернувся, щоб зібрати борги минулого.

  Сама історія невелика - немає навіть 200 сторінок, тому вона не дуже об'ємна й не дуже глибока. Так, мені цікаво, що там із тим котом, який ледь не став причиною смерті сестри Макса. Про це прямо нічого не сказано. Але загалом сюжет дуже цікавий - він динамічний, постійно щось відбувається, герої потрапляють з однієї пригоди в іншу, розслідують таємниче минуле й досліджують містичне теперішнє. Фінал також мене здивував.

  Це моє перше знайомство з автором, але воно доволі вдале. Ця книжка простенька, але як для підліткового роману та ще й дебютної книги автора - вона хороша. Історія мені дуже сподобалася, за нею вийшов би класний фільм. Тому я задоволена.

  Ця книжка постійно тримає в напрузі. Із кожним розділом все більше й більше хочеться дізнатися, що ж буде далі. Атмосфера в книзі таємнича й динамічна, а якщо читати в грозу, уночі, то у таких боягузів як я можуть і мурашки по тілу пробігтися.

  Стиль у автора простий, але в той же час читати цікаво. Мені здається, що Сафон із тих письменників, які не використовують зайвих слів. Принаймні в цій книзі. Текст ллється під час читання.

  Старт чудовий, а далі по курсу в мене "Опівнічний палац", який, думаю, теж не розчарує.

  3

  401