Рецензия на книгу

• 

  Аноним3 мая 2021 г.

  Справжнє африканське фентезі з запахом розпеченої пустелі та присмаком піску на зубах

  
  
  Африка. Світ після апокаліпсису. У пустелі співіснують декілька племен. Хтось воює, хтось живе у містах посеред пісків, хтось у самій пустелі. От тільки боротьба двох народів, океке і нуру, занурить всю пустелю в кров.
  Оньєсонву, Хто боїться смерті, дівчина, яка ніколи не повинна була жити, дівчина, яка ніколи не мала народжуватись. Прикра помилка чи надія на майбутнє? Вона або спалить світ у вогні або від нього ж і по рятує.
  
  Щось новеньке. Все ж я не дуже розуміюся на африканських звичаях, релігіях, традиціях. Тому читання було захопливе, хоч і авторка намішала всього з різних племен. Зовсім інший світогляд.
  
  Для мене було дикістю читати про жіноче обрізання, каменування та боротьбу за власний голос - це не є нормою у нас. Та і ніколи не було (ну там крім часів Середньовіччя, там свої приколи, хоч жінок там поважали). А тут  це все виливається на читача безперервним дощем. Від цього читати роман було важко, дуже повільно. Майже 3 тижні я мучила доволі цікаву історію, з гарно прописаними персонажами та оригінально закрученим сюжетом.
  
  Надмірна наївність, дитячість та безвідповідальність у героях дратували. Надмір піску та важкі до вимови слова затримувати у прочитанні. Дикі звичаї та безпричинна ненависть викликала відразу. Рятували тільки сюжет та інтрига.
  
  Загалом добре, що немає продовження. Воно недоречне, та і не знаю, чи читала б щось таке.

  3

  551